поділений

поді́лений

[поуд’ілеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поділений — поді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поділити. || поділено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. поділений — Поді́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах