поділений

ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поділи́ти.

Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Н. Кобринська);

З допомогою Папаня виросла на лісовій галявині невеличка дерев'яна хатинка, поділена на дві половини (О. Донченко);

Сиваш поділений Чонгарським півостровом на дві частини – західну і східну (з наук.-попул. літ.);

Хто і як може у нього взяти його добро? Брат Микола? Дак вони ж із ним уже поділені! (Грицько Григоренко);

Свині на фермі утримувалися великими партіями, поділені на групи за вагою і віком (з газ.);

Перші дні по приїзді Моті дівчата впивалися .. щастям знову відродженої поділеної дружби (В. Козаченко);

* Образно. Я їх [синів] люблю, як сонце й небо, .. вони по-різному, так треба, в житті продовжують мене. Це – я поділений натроє, щоб далі йти в прийдешні дні (В. Сосюра);

// поді́лено, безос. пред.

Барак поділено на п'ять кварталів, і в кожному є начальник (А. Хижняк);

То вона нову хату візьме, то знову стару зоставляє при собі .. То землю знову не так поділено (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поділений — поді́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поділений — [поуд’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. поділений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поділити. || поділено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поділений — Поді́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поділений — ПОДІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поділи́ти. Доходили [Тетяна з дітьми] до Трьох лісків. Вони тягнулися здовж горбка й були поділені на три частини; від того і Три ліски називалися (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах