Орфографічний словник української мови

Піль

Піль

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

піль

вигук

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. піль — виг., мисл. Уживається як наказ собаці кидатись на дичину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піль — ПІЛЬ, виг., мисл. Уживається як наказ собаці кидатись на дичину. Ганський їх [псів] заохочував і підганяв владним і суворим окриком. – Піль! Піль! (Н. Рибак); – Піль! – Сетер, як йому в таких випадках і належить, стрибає прожогом уперед, з-під нього – ф-р-р-р! – перепілка (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  3. піль — ПІЛЬ, виг., мисл. Уживається як наказ собаці кидатись на дичину. Ганський їх [псів] заохочував і підганяв владним і суворим окриком. — Піль! Піль! (Рибак, Помилка.., 1956, 117); — Піль!...  Словник української мови в 11 томах