Розумниця

Розу́мниця

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

розу́мниця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. розумниця — -і, розм. Жін. до розумник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розумниця — РОЗУ́МНИЦЯ, і, ж. і рідше ч., розм. 1. Розумна, розсудлива, знаюча людина. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: “Давненько сказано: своя рука владика ..” (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. розумниця — РОЗУ́МНИЦЯ, і, ж. і рідко ч., розм. 1. Розумна, розсудлива, знаюча людина. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: «Давненько сказано: своя рука владика..» (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. розумниця — Розумниця, -ці ж. Умница. Шевч. 306.  Словник української мови Грінченка