1. Орфографічний словник української мови

Розумниця

Розу́мниця

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

розу́мниця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумниця — -і, розм. Жін. до розумник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розумниця — РОЗУ́МНИЦЯ, і, ж. і рідше ч., розм. 1. Розумна, розсудлива, знаюча людина. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: “Давненько сказано: своя рука владика ..” (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. розумниця — РОЗУ́МНИЦЯ, і, ж. і рідко ч., розм. 1. Розумна, розсудлива, знаюча людина. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: «Давненько сказано: своя рука владика..» (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. розумниця — Розумниця, -ці ж. Умница. Шевч. 306. Словник української мови Грінченка