Орфографічний словник української мови

Стародуб

Староду́б 1

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Староду́б 2

іменник чоловічого роду

місто в Росії

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стародуб — СТАРОДУ́Б.  Словник української мови у 20 томах
  2. Стародуб — Староду́б, -ду́ба, в -бі (м.); староду́бський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. стародуб — Стародуб, -ба м. раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.  Словник української мови Грінченка