Сторожів

Сто́рожів

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

Значення в інших словниках

1. сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (С. Васильченко); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
2. сторожів — -жева, -жеве. Прикм. до сторож. || Належний сторожеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (Вас., II, 1959, 23); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (Головко, II, 1957, 193).  Словник української мови в 11 томах