Значення в інших словниках
-
Сторожів —
Сто́рожів іменник чоловічого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
сторожів —
СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (С. Васильченко); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
-
сторожів —
СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (Вас., II, 1959, 23); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (Головко, II, 1957, 193).
Словник української мови в 11 томах