Великий тлумачний словник сучасної мови

сторожів

сто́рожів

-жева, -жеве.

Прикм. до сторож.

|| Належний сторожеві.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Сторожів — Сто́рожів іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (С. Васильченко); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  3. сторожів — СТО́РОЖІВ, жева, жеве. Прикм. до сто́рож; належний сторожеві. В маленькій сторожевій хатині лагодили співку (Вас., II, 1959, 23); Не встигла [Катря] ще й поснідати, прибігла сторожева дівчина (Головко, II, 1957, 193).  Словник української мови в 11 томах