Орфографічний словник української мови

Цибань

Циба́нь

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

циба́нь

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цибань — див. високий  Словник синонімів Вусика
  2. цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. цибань — -я, ч., розм. Довгонога людина або тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. цибань — Цибань, -ня м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.  Словник української мови Грінченка