цибань

ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина.

Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. Цибань — Циба́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. цибань — див. високий  Словник синонімів Вусика
3. цибань — ЦИБА́НЬ, я́, ч., розм. Довгонога людина або тварина. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескоче (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. цибань — -я, ч., розм. Довгонога людина або тварина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цибань — Цибань, -ня м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.  Словник української мови Грінченка