Значення в інших словниках
-
абордаж —
Кораблезчепа
Словник чужослів Павло Штепа
-
абордаж —
-у, ч. Старовинний спосіб морського бою – зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. Брати на абордаж судно — атакувати судно способом абордажу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абордаж —
АБОРДА́Ж, у, ч., заст. Старовинний спосіб морського бою – зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. Кинулися козаки на абордаж і за годину відмикали кайдани у невільників і пускали галери на дно (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
абордаж —
аборда́ж (франц. abordage, від bord – борт судна) 1. Спосіб ведення морського бою, що полягав у зчепленні бортами суден для рукопашної сутички їхніх екіпажів; застосовувався за часів гребного й вітрильного флоту. 2. Зчеплення суден бортами для передачі вантажів або пасажирів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абордаж —
У морських битвах (до ХIX ст.) зчеплення двох кораблів (за допомогою гаків, багрів) і рукопашний бій команд на палубі.
Універсальний словник-енциклопедія
-
абордаж —
Аборда́ж, -жу, -жеві, -жем
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
абордаж —
АБОРДА́Ж, у, ч. Старовинний спосіб морського бою — зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою. Кинулися козаки на абордаж і за годину відмикали кайдани у невільників і пускали галери на дно (Тулуб, Людолови, II, 1957, 110).
Словник української мови в 11 томах