Значення в інших словниках
-
абревіатура —
Як відомо, абревіатура – це складне скорочене слово. Бувають літерна абревіатура (СНД, УТН), звукова (дот), почасткова (військкомат, лінкор), комбінована (райвно).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
абревіатура —
[абреив'іатура] -рие, д. і м. -р'і
Орфоепічний словник української мови
-
абревіатура —
(від лат. Abbrevio — скорочую) — знаки скорочення і спрощення нотного запису. А. використовується для позначення: повторень частини п’єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, перенесення їх вгору або вниз на октаву, інструментів у партитурі...
Словник-довідник музичних термінів
-
абревіатура —
-и, ж. 1》 Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення. 2》 Знаки скорочення нотного письма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абревіатура —
АБРЕВІАТУ́РА, и, ж., лінгв. Слово, утворене скороченням двох або кількох слів, складів чи літер, напр.: райрада, ВАК, ООН. Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (І.
Словник української мови у 20 томах
-
абревіатура —
абревіату́ра (італ. abbreviature, від лат. abbrevio – скорочую) 1. Складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер слів словосполучення. 2. Знаки скорочення нотного письма.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абревіатура —
АБРЕВІАТУ́РА, и, ж. Слово, що становить скорочення двох або кількох слів, напр.: колгосп, райвиконком. Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
абревіатура —
рос. аббревиатура (італ. abbreviatura — короткий, від латин. abbrevio — скорочую) — 1. Скорочення кількох слів і з'єднання в одне складноскорочене слово.
Eкономічна енциклопедія