амбітник

амбі́тник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. амбітник — АМБІ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, схильна до амбіцій; себелюбець, честолюбець. Іншої думки в мене нема, хоч знаю, що про мене кажуть: Мазепа амбітник, Мазепа загарливий скупиндря, Мазепа кар'єрист (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
2. амбітник — Амбі́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)