амбітник

амбі́тник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амбітник — АМБІ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, схильна до амбіцій; себелюбець, честолюбець. Іншої думки в мене нема, хоч знаю, що про мене кажуть: Мазепа амбітник, Мазепа загарливий скупиндря, Мазепа кар'єрист (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  2. амбітник — Амбі́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)