амбітник
АМБІ́ТНИК, а, ч., розм.
Людина, схильна до амбіцій; себелюбець, честолюбець.
Іншої думки в мене нема, хоч знаю, що про мене кажуть: Мазепа амбітник, Мазепа загарливий скупиндря, Мазепа кар'єрист (Б. Лепкий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me