1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

амбітник

Амбі́тник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амбітник — амбі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. амбітник — АМБІ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, схильна до амбіцій; себелюбець, честолюбець. Іншої думки в мене нема, хоч знаю, що про мене кажуть: Мазепа амбітник, Мазепа загарливий скупиндря, Мазепа кар'єрист (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах