Значення в інших словниках
-
анаколуф —
Анаколу́т, анаколу́ф: — стилістична фігура, яка полягає у порушенні загальноприйнятих форм словосполучення [33]
Словник з творів Івана Франка
-
анаколуф —
(гр. аnakoluthon — непослідовність) стилістична фігура, в основі якої лежить граматична неузгодженість членів речення, зміщення конструкцій, порушення синтаксичних зв’язків.
Словник стилістичних термінів
-
анаколуф —
-а, ч. Синтаксична або логічна непослідовність у мові, відхилення від граматично правильних норм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
анаколуф —
АНАКОЛУ́Ф, а, ч., лінгв., літ. Порушення синтаксичних правил як стилістичний засіб для надання фразі особливої виразності або як ненавмисна стилістична помилка.
Словник української мови у 20 томах
-
анаколуф —
• анаколуф (грец. 'ανακόλουθον — непослідовність, неузгодженість) - синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам; неузгодженість членів речення.
Українська літературна енциклопедія
-
анаколуф —
анаколу́ф (від грец. άνακόλουθον – непослідовність) синтаксична або логічна непослідовність у мові, відхилення від граматично правильних норм.
Словник іншомовних слів Мельничука