Значення в інших словниках
-
антаблемент —
-а, ч. Верхня частина будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оздоблених частин – карниза, фриза і архітрава.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
антаблемент —
АНТАБЛЕМЕ́НТ, а, ч., архт. Верхня частина будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оздоблених елементів – карниза, фриза й архітрава. Вважають, що антаблемент виник із дерев'яного балочного перекриття на дерев'яних колонах і в своїх формах відображає його структуру (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
антаблемент —
антаблеме́нт (франц. entablement, від table – стіл, дошка) верхня частина споруди, що спирається на колони. А. поділяють на архітрав, фриз та карниз.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
антаблемент —
Верхня частина споруди, що спирається на опори (напр., колони); елементи а.: архітрав, фриз, карниз; один з гол. елементів ордеру в класичних спорудах.
Універсальний словник-енциклопедія
-
антаблемент —
АНТАБЛЕМЕ́НТ, а, ч. Верхня частина будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оздоблених частин — карниза, фриза і архітрава.
Словник української мови в 11 томах
-
антаблемент —
(фр. < лат. — стіл, плита) Верхня горизонтальна частина архітектурного ордера, що в класичному зодчестві складається з трьох основних частин: архітраву, фризу і карнизу.
Архітектура і монументальне мистецтво