Значення в інших словниках
-
апокриф —
Апо́криф: — стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним [54]
Словник з творів Івана Франка
-
апокриф —
(< грец. apokryphos — таємний, прихований), -а, ч. 1. В епоху еллінізму — таємні книги, доступні жерцям. 2. У християнській релігії — книги, твори, що не ввійшли до складу біблійного канону, офіційно не визнані священними.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
апокриф —
-а, ч., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який не визнавався священним церквою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
апокриф —
АПО́КРИФ, а, ч., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір про персонажів і події Священної історії, що не ввійшов до офіційних іудейських і християнських церковних канонів. І.
Словник української мови у 20 томах
-
апокриф —
Апо́криф, -фу, -фові; -рифи, -фів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
апокриф —
АПО́КРИФ, а, ч., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним.
Словник української мови в 11 томах