апокриф
АПО́КРИФ, а, ч., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним.
Здається мені, Ренан даремне так нехтує неканонічними євангеліями і всякими апокрифами (Л. Укр., V, 1956, 150);
В деяких апокрифах про боротьбу бога з дияволом.. як боротьбу двох рівноправних сил наочно порушений принцип почитання нижчими вищих, основний принцип феодальної ієрархії (Іст. укр. літ., І, 1954, 49).
Словник української мови (СУМ-11)