аркатура — Орфографічний словник української мови

аркатура — -и, ж. Кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Великий тлумачний словник сучасної мови
аркатура — АРКАТУ́РА, и, ж., архт. Ряд невеликих арок, які слугують прикрасою для стіни. У Старому Селі біля Львова замкові вежі довжиною близько кілометра майстер оздобив аркатурою (з газ.). Словник української мови у 20 томах
аркатура — аркату́ра (нім. Arcatur, франц. arcature, від італ. arcata – аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень. Словник іншомовних слів Мельничука
аркатура — (нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс). Архітектура і монументальне мистецтво