аркатура

АРКАТУ́РА, и, ж., архт.

Ряд невеликих арок, які слугують прикрасою для стіни.

У Старому Селі біля Львова замкові вежі довжиною близько кілометра майстер оздобив аркатурою (з газ.).

Значення в інших словниках

1. аркатура — аркату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. аркатура — -и, ж. Кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аркатура — аркату́ра (нім. Arcatur, франц. arcature, від італ. arcata – аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. аркатура — (нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс).  Архітектура і монументальне мистецтво