Великий тлумачний словник сучасної мови

аркатура

аркату́ра

-и, ж.

Кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. аркатура — аркату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аркатура — АРКАТУ́РА, и, ж., архт. Ряд невеликих арок, які слугують прикрасою для стіни. У Старому Селі біля Львова замкові вежі довжиною близько кілометра майстер оздобив аркатурою (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. аркатура — аркату́ра (нім. Arcatur, франц. arcature, від італ. arcata – аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах внутрішніх приміщень.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аркатура — (нім., фр. — ряд арок) 1. Стрічка опертих на кронштейни маленьких глухих арок у вигляді фризу або поясу під карнизом (звичайно їх прийнято називати аркатурний фриз, аркатурний пояс).  Архітектура і монументальне мистецтво