Значення в інших словниках
-
артіль —
Група, гурт, спілка, компанія, товариство, братство, колектив, громада, об'єднання.
Словник синонімів Караванського
-
артіль —
Ватага, див. трудартіль
Словник чужослів Павло Штепа
-
артіль —
-і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об'єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Артіль золотошукачів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
артіль —
АРТІ́ЛЬ, і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об'єдналися для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. А там, на дунайській хвилі, Розвіявся вимпел багряний, І збратані в дружній артілі Рибальські пливуть каравани (М.
Словник української мови у 20 томах
-
артіль —
В гарній артілі й худоба в тілі. У працьовитих господарів і худоба добра.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
артіль —
див. ватага
Словник синонімів Вусика
-
артіль —
Артіль, арті́лі, арті́лі, арті́ллю; арті́лі, -ті́лей, -ті́лям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
артіль —
АРТІ́ЛЬ, і, ж. Група людей однієї професії або ремесла, які об’єднались для спільної праці на основі усуспільнення засобів виробництва. Після визволення західних областей України народні різьбярі.
Словник української мови в 11 томах
-
артіль —
рос. артель (татар, ортак, тюрк. орти — спільність людей, громада) — форма добровільного об'єднання людей на певних умовах, які визначають спільну участь...
Eкономічна енциклопедія
-
артіль —
Арті́ль, -лі ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Словник української мови Грінченка