архімандрит —
[арх'імандрит] -та, м. (на) -тов'і/ -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
архімандрит —
-а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря. || Особа, що має цей титул.
Великий тлумачний словник сучасної мови
архімандрит —
АРХІМАНДРИ́Т, а, ч. У православ'ї – найвище духовне звання монахів; титул ігумена монастиря; // Особа, що має цей титул. З монастиря .. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Т.
Словник української мови у 20 томах
архімандрит —
архімандри́т (грец. αρχιμανδρίτης, букв. – старший над паствою) у православній церкві титул настоятелів великих чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, глав духовних місій.
Словник іншомовних слів Мельничука
архімандрит —
(грец. старший над вівчарнею, тобто монастирем, де живуть Христові вівці) вище духовне звання ченців великих православних чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, провідників духовних місій; у грец. церкві вживалося з V ст.
Універсальний словник-енциклопедія
архімандрит —
АРХІМАНДРИ́Т, а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря; // Особа, що має цей титул. З монастиря.. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Шевч.
Словник української мови в 11 томах