архімандрит
АРХІМАНДРИ́Т, а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря;
// Особа, що має цей титул.
З монастиря.. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Шевч., II, 1953, 137);
Пиячив наш отець архімандрит з панотцями, роздаровував селян і монастирське майно родичам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 77).
Словник української мови (СУМ-11)