архімандрит
(грец. старший над вівчарнею, тобто монастирем, де живуть Христові вівці)
вище духовне звання ченців великих православних чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, провідників духовних місій; у грец. церкві вживалося з V ст.; в Україні вперше зустрічається під 1174 щодо ігумена Києво-Печерського монастиря Полікарпа.
Універсальний словник-енциклопедія