бабця

ба́бця

іменник жіночого роду, істота

діал.

Значення в інших словниках

1. бабця — -і, ж., діал. Бабуня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., розм. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (М. Шпак).  Словник української мови у 20 томах
3. бабця — див. баба  Словник синонімів Вусика
4. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., діал. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72).  Словник української мови в 11 томах