Великий тлумачний словник сучасної мови

бабця

ба́бця

-і, ж., діал.

Бабуня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бабця — ба́бця іменник жіночого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
  2. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., розм. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (М. Шпак).  Словник української мови у 20 томах
  3. бабця — див. баба  Словник синонімів Вусика
  4. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., діал. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72).  Словник української мови в 11 томах