Орфографічний словник української мови

балаганчик

балага́нчик

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. балаганчик — -а, ч. Зменш. до балаган; маленький балаган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балаганчик — БАЛАГА́НЧИК, а, ч. Зменш. до балага́н. Балаганчик заревів, загримів, зарокотав. Вискочив циган, метнувся перед публікою і пропав за тиром... (М. Хвильовий); Лубок і балаганчик не нижче явище, ніж поважний театр, а просто інше явище (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. балаганчик — див. крамниця  Словник синонімів Вусика