балаганчик

балага́нчик

-а, ч.

Зменш. до балаган; маленький балаган.

Значення в інших словниках

1. балаганчик — балага́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. балаганчик — БАЛАГА́НЧИК, а, ч. Зменш. до балага́н. Балаганчик заревів, загримів, зарокотав. Вискочив циган, метнувся перед публікою і пропав за тиром... (М. Хвильовий); Лубок і балаганчик не нижче явище, ніж поважний театр, а просто інше явище (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. балаганчик — див. крамниця  Словник синонімів Вусика