балаганчик

БАЛАГА́НЧИК, а, ч.

Зменш. до балага́н.

Балаганчик заревів, загримів, зарокотав. Вискочив циган, метнувся перед публікою і пропав за тиром... (М. Хвильовий);

Лубок і балаганчик не нижче явище, ніж поважний театр, а просто інше явище (із журн.).

Значення в інших словниках

1. балаганчик — балага́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. балаганчик — -а, ч. Зменш. до балаган; маленький балаган.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балаганчик — див. крамниця  Словник синонімів Вусика