балакатися —
-ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
балакатися —
БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. – Чого ж ви мовчите? – Та якось не балакається (Сл. Гр.); А у дорозі, бач, балакається много (Ю. Федькович); // Легко точитися, вестися (про розмову).
Словник української мови у 20 томах
балакатися —
БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. А у дорозі, бач, балакається многв (Федьк., Буковина, 1950, 44); — Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається (Сл. Гр.); // Легко точитися, вестися (про розмову).
Словник української мови в 11 томах
балакатися —
Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Словник української мови Грінченка