балакатися

БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти.

А у дорозі, бач, балакається многв (Федьк., Буковина, 1950, 44);

— Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається (Сл. Гр.);

// Легко точитися, вестися (про розмову).

Вітерець листом шешелить, бджола гуде.., то воно й балакаеться — точиться розмова, точиться… (Вовчок, VI, 1956, 218).

Значення в інших словниках

1. балакатися — бала́катися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. балакатися — -ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. балакатися — БАЛА́КАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. – Чого ж ви мовчите? – Та якось не балакається (Сл. Гр.); А у дорозі, бач, балакається много (Ю. Федькович); // Легко точитися, вестися (про розмову).  Словник української мови у 20 томах
4. балакатися — Балакатися гл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.  Словник української мови Грінченка