балу-балу —
БАЛУ́-БАЛУ́, невідм., розм. Звуконаслідування на означення довгої, багатослівної, беззмістовної розмови, балаканини. Зійдуться [мужики], дивись, посідають де попало, балу-балу, слово за словом... (М. Сиротюк); // у знач. пред. Я тут балу-балу, а тісто біжить по столу (прислів'я).
Словник української мови у 20 томах
балу-балу —
БАЛУ́-БАЛУ́, невідм., розм. Звуконаслідування на означення довгої, багатослівної, беззмістовної розмови, балаканини; // у знач. присудк. сл. Я тут балу-балу, а тісто біжить по столу (Гал.-руські приповідки, І, 1901 — 1905, 21).
Словник української мови в 11 томах