балу-балу

БАЛУ́-БАЛУ́, невідм., розм. Звуконаслідування на означення довгої, багатослівної, беззмістовної розмови, балаканини;

// у знач. присудк. сл.

Я тут балу-балу, а тісто біжить по столу (Гал.-руські приповідки, І, 1901 — 1905, 21).

Значення в інших словниках

1. балу-балу — балу́-балу́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. балу-балу — БАЛУ́-БАЛУ́, невідм., розм. Звуконаслідування на означення довгої, багатослівної, беззмістовної розмови, балаканини. Зійдуться [мужики], дивись, посідають де попало, балу-балу, слово за словом... (М. Сиротюк); // у знач. пред. Я тут балу-балу, а тісто біжить по столу (прислів'я).  Словник української мови у 20 томах