балу-балу
БАЛУ́-БАЛУ́, невідм., розм.
Звуконаслідування на означення довгої, багатослівної, беззмістовної розмови, балаканини.
Зійдуться [мужики], дивись, посідають де попало, балу-балу, слово за словом... (М. Сиротюк);
// у знач. пред.
Я тут балу-балу, а тісто біжить по столу (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)