баляндрасник —
-а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
баляндрасник —
БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Ну, дід Катеринка таки свого доскочить, бо ж повинен уже колись доскочити оцей балакун, баляндрасник і реготайло, для якого нічого на світі святого нема (Є.
Словник української мови у 20 томах
баляндрасник —
див. балакучий; жартівник; легковажний; ледачий
Словник синонімів Вусика
баляндрасник —
БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм.
Словник синонімів української мови
баляндрасник —
БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Дивно було, що цей дотепний баляндрасник, веселий і гостинний товариш, зараз у такому похмурому настрої (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 420).
Словник української мови в 11 томах
баляндрасник —
Баляндрасник, -ка м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Словник української мови Грінченка