баляндрасник
БАЛЯНДРА́СНИК, а, ч., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун.
Дивно було, що цей дотепний баляндрасник, веселий і гостинний товариш, зараз у такому похмурому настрої (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 420).
Словник української мови (СУМ-11)