бантик

ба́нтик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. бантик — -а, ч. Зменш. до бант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бантик — БА́НТИК, а, ч. Зменш. до бант. Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (І. Нечуй-Левицький); Особливо подобались анархові .. [у Катрі] біленька блузка, а на шиї вічний бантик котиком (М. Хвильовий); В білій шовковій блузці з ..  Словник української мови у 20 томах
3. бантик — БА́НТИК, а, ч. Зменш. до бант. Балабушиха причепурила свою дочку, попришпилювала бантики (Н.-Лев., III, 1956, 230); В білій шовковій блузці з.. оксамитовим бантиком на грудях, вона була строга (Кучер, Чорноморці, 1956, 319).  Словник української мови в 11 томах