Орфографічний словник української мови

безбородий

безборо́дий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безбородий — -а, -е. 1》 Який не має бороди. 2》 розм. Молодий, ще не змужнілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безбородий — БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Сам [в'язень] густосмуглявий, безбородий, .. ніс загнутий (В. Винниченко); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (З.  Словник української мови у 20 томах
  3. безбородий — МОЛОДИ́Й (який має небагато років, не досяг зрілого віку — про людину, тварину), МО́ЛОД фольк., МОЛОДИ́СТИЙ розм., Я́РИЙ розм.; Ю́НИЙ (який має дуже мало років — про людину); БЕЗБОРО́ДИЙ розм., БЕЗВУ́СИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. безбородий — БЕЗБОРО́ДИЙ, а, е. 1. Який не має бороди. Троє мисливців сидять при багатті, Один — безбородий, а два — бородаті (Нех., Казки.., 1958, 41); Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8).  Словник української мови в 11 томах
  5. безбородий — Безбородий, -а, -е Безбородый.  Словник української мови Грінченка