безбоязно —
Присл. до безбоязний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безбоязно —
БЕЗБО́ЯЗНО. Присл. до безбо́язний. Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Я. Щоголів); Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
безбоязно —
Безбо́язно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
безбоязно —
БЕЗБО́ЯЗНО. Присл. до безбо́язний. Треба вміти визнати зло безбоязно, щоб твердіше повести боротьбу з ним.. (Ленін, 32, 1951, 320); Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Щог.
Словник української мови в 11 томах
безбоязно —
Безбоязно нар. Безстрашно, безбоязненно.
Словник української мови Грінченка