безбоязно
БЕЗБО́ЯЗНО.
Присл. до безбо́язний.
Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Я. Щоголів);
Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗБО́ЯЗНО.
Присл. до безбо́язний.
Долі позаду ти більше не жди. Через безодню безбоязно йди (Я. Щоголів);
Досвітчана мати Жалійка безбоязно, прихильно поставилася до тих розмов (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)