безвихідно —
Присл. до безвихідний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвихідно —
БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії .. І так я рік безвихідно прожив (І. Франко); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (П. Козланюк); // у знач. пред. Це все було невимірно вічно, безвихідно (О. Бердник).
Словник української мови у 20 томах
безвихідно —
БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії.. І так я рік безвихідно прожив (Фр., XIII, 1954, 297); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (Козл., Відродження.., 1950, 10).
Словник української мови в 11 томах