Великий тлумачний словник сучасної мови

безвихідно

безви́хідно

Присл. до безвихідний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безвихідно — безви́хідно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безвихідно — БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії .. І так я рік безвихідно прожив (І. Франко); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (П. Козланюк); // у знач. пред. Це все було невимірно вічно, безвихідно (О. Бердник).  Словник української мови у 20 томах
  3. безвихідно — БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії.. І так я рік безвихідно прожив (Фр., XIII, 1954, 297); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (Козл., Відродження.., 1950, 10).  Словник української мови в 11 томах