безвихідно

БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний.

Зарікся я весь рік не виходити із келії.. І так я рік безвихідно прожив (Фр., XIII, 1954, 297);

Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (Козл., Відродження.., 1950, 10).

Значення в інших словниках

1. безвихідно — безви́хідно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безвихідно — Присл. до безвихідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвихідно — БЕЗВИ́ХІДНО. Присл. до безви́хідний. Зарікся я весь рік не виходити із келії .. І так я рік безвихідно прожив (І. Франко); Малоземельні й безземельні селянські господарства щораз безвихідніше поринали в борги (П. Козланюк); // у знач. пред. Це все було невимірно вічно, безвихідно (О. Бердник).  Словник української мови у 20 томах