безголосо

безголо́со

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. безголосо — Присл. до безголосий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безголосо — БЕЗГОЛО́СО. Присл. до безголо́сий 1, 2. Зрубаєш дерево, воно з гуком упаде на землю, потрощить корчі, понівечить траву і – лежить безголосо (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
3. безголосо — див. тихо  Словник синонімів Вусика
4. безголосо — БЕЗГОЛО́СО. Присл. до безголо́сий 1, 2.  Словник української мови в 11 томах