Великий тлумачний словник сучасної мови

безголосо

безголо́со

Присл. до безголосий 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безголосо — безголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безголосо — БЕЗГОЛО́СО. Присл. до безголо́сий 1, 2. Зрубаєш дерево, воно з гуком упаде на землю, потрощить корчі, понівечить траву і – лежить безголосо (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
  3. безголосо — див. тихо  Словник синонімів Вусика
  4. безголосо — БЕЗГОЛО́СО. Присл. до безголо́сий 1, 2.  Словник української мови в 11 томах