безгосподарник

безгоспода́рник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. безгосподарник — -а, ч. Безгосподарна (у 1 знач.) людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безгосподарник — БЕЗГОСПОДА́РНИК, а, ч., розм. Безгосподарна людина (див. безгоспода́рний 1). Теща вважала його безгосподарником (із журн.).  Словник української мови у 20 томах