безгосподарник

безгоспода́рник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгосподарник — -а, ч. Безгосподарна (у 1 знач.) людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безгосподарник — БЕЗГОСПОДА́РНИК, а, ч., розм. Безгосподарна людина (див. безгоспода́рний 1). Теща вважала його безгосподарником (із журн.). Словник української мови у 20 томах